За яких умов діагностують брадикардію
Нормальна частота пульсу здорової людини у стані спокою становить від 60 до 100 ударів на хвилину, а нормальним серцевим ритмом вважається синусовий (коли імпульс генерується синусовим вузлом – основним центром провідної системи серця). За таких умов повноцінно функціонує система кровообігу, яка забезпечує організм необхідною кількістю крові (відповідно, киснем і поживними речовинами).
Читайте також Яка небезпека підстерігає дітей у пісочниці
Брадикардію діагностують тоді, коли ритм серця є надто уповільненим, тобто частота пульсу не перевищує 60 ударів на хвилину. Таке можливо з двох причин: або серце більш ефективно працює (наприклад, у спортсменів), або ж виникла проблема з генерацією імпульсів.
До речі, порушення у роботі водія ритму серця можуть викликати не лише брадикардію, а й тахікардію, тобто збільшення частоти пульсу.
Як проявляється синусова брадикардія
- швидкою втомлюваністю;
- сонливістю;
- запамороченням, раптовими втратами свідомості (і, відповідно, падіннями та травмами внаслідок цього);
- проблемами з концентрацією уваги;
- зниженням фізичної витривалості і працездатності.
Щоб виявити порушення серцевого ритму, у тому числі брадикардію, необхідно провести ЕКГ (електрокардіограму).
Перед візитом до кардіолога жодних додаткових аналізів здавати не потрібно. Лікар вас вислухає, огляне і при потребі – скерує на відповідні дослідження, у тому числі лабораторні. Якщо вас цікавить, чи зможете ви й надалі займатися спортом, відповідь на це питання дасть особистий лікар після того, як з'ясує причину вашого стану.
Якщо брадикардія безсимптомна і виникла у людини, яка професійно займаються спортом, то лікувати таку брадикардію, звісно, не потрібно. Серце тренованої людини звикає перекачувати і викидати у систему кровообігу більші об’єми крові, і у такий спосіб людина легше переносить фізичні навантаження. Серце може битися повільно конкретно у цієї людини, і це буде вважатися її фізіологічною нормою.
Лікування брадикардії залежить від її причин / Фото Unsplash
Проте у будь-якому випадку (навіть якщо такий стан виник спонтанно і є зворотним) рекомендується якомога довше уникати ситуацій, які призводять до зменшення частоти серцевих скорочень. Крім того, необхідно припинити прийом всіх лікарських засобів, які можуть викликати брадикардію.
Деяким пацієнтам призначають препарати, які пришвидшують серцебиття (наприклад, теофілін), однак через ризики виникнення побічних ефектів це не є поширеною практикою і навіть якщо така медикаментозна терапія й призначається, то не є тривалою.
Якщо ж причиною уповільненого серцебиття є інші захворювання (наприклад, гіпотиреоз або водно-електролітні порушення), то лікувати потрібно саме їх, а не брадикардію.
Читайте також Як покращити здоров'я та якість життя всього за тиждень: прості кроки
Крім фізіологічної, розрізняють також органічну та екстракардіальну синусову брадикардію.
Органічна – це результат ушкодження спеціалізованих серцевих м’язових клітин, з яких складається синусовий вузол, що є наслідком:
- ішемічної хвороби серця;
- кардіоміопатії (ураження серцевого м’яза);
- захворювань сполучної тканини;
- післяопераційних ускладнень.
Причинами екстракардіальної брадикардії є:
- електролітні порушення;
- гіпотиреоз;
- підвищення внутрішньочерепного тиску, що зумовлено наявністю пухлини у мозку;
- набряк головного мозку;
- гіпоглікемія;
- знижена температура тіла;
- кахексія (крайній ступінь виснаження організму).
Дію серця можуть зменшувати й деякі ліки, зокрема бета-адреноблокатори та антагоністи кальцію, які застосовуються у лікуванні артеріальної гіпертензії. Така брадикардія називається "лікарською".
Чи може синусова брадикардія виникати у дітей
Може. Зменшення частоти серцевих скорочень у дітей зазвичай зумовлено підвищенням тонусу блукаючого нерва. Реакція парасимпатичної нервової системи на певні ситуації у дітей є більш чутливою, ніж у дорослих. Це відбувається під час блювання, кашлю, сечовипускання або дефекації.
Синусова брадикардія може виникати у дітей / Фото Unsplash
А от патологічні причини брадикардії у дітей – такі ж, як і у дорослих. При певних генетичних захворюваннях (наприклад, вродженому синдромі подовженого інтервалу QT або синдромі Бругада) серцебиття може сповільнюватися ще на етапі внутрішньоутробного розвитку.