Збудником інфекційного мононуклеозу є вірус Епштейна-Барр – вірус зі сімейства герпесвірусів (EBV). Це захворювання часто плутають із застудою, адже їх прояви часто схожі.

Читайте також Черви бувають не лише дощові: як діти заражаються глистами, відпочиваючи в селі

Основні прояви хвороби:

  • біль у горлі;
  • головний біль;
  • підвищення температури тіла;
  • загальна втома;
  • збільшення лімфатичних вузлів та мигдаликів;
  • іноді – збільшення печінки й селезінки.

За підрахунками вчених, протягом життя з вірусом Епштейна-Барр контактує 90 – 95% населення планети. Збудник проникає в епітеліальні клітини носогорла і слинних залоз та В-лімфоцити. Це пояснює шлях передачі вірусу (зі слиною) і той факт, що, уникнувши елімінації з організму (за що відповідає наш імунітет), він може залишитися у В-лімфоцитах у "сплячій" формі, а у разі зниження імунітету - повторно активуватися.

При мононуклеозі часто підвищується температура / Фото rg

Найчастіше на мононуклеоз хворіють діти віком від двох до семи років, а також підлітки і молодь. Люди, які перехворіли на мононуклеоз, після одужання ще протягом шести місяців виділяють вірус зі слиною. Ізолювати їх на такий тривалий термін немає сенсу. Більш раціонально при контакті з такими особами дотримуватися правил особистої гігієни.

У більшості випадків інфекція має безсимптомний перебіг, але чим старший вік хворого (підлітки, дорослі), тим, як правило, перебіг є важчим. Інкубаційний період триває від 30 до 50 днів. Сама ж хвороба триває два тижні, але хронічна втома, яка її супроводжує, може утримуватися ще протягом кількох місяців.

Починається інфекційний мононуклеоз з болю у м'язах і суглобах, головного болю, відчуття розбитості, втоми, ознобу, відсутності апетиту, що загалом характерно для вірусних інфекцій, у тому числі COVID-19. Після цих симптомів може з'являтися характерна тріада:

  • запалення, почервоніння, набряк слизової горла зі збільшенням піднебінних мигдаликів, на яких може з'явитися білий наліт. Можна зауважити, що хворий почав хропіти уві сні, чого раніше не спостерігалося;
  • висока температура тіла, яка може утримуватися навіть до двох тижнів;
  • лімфаденопатія (переважно в області шиї). Лімфатичні вузли – збільшені, але на дотик – м'які.

Мононуклеозний висип у дітей / Фото amatey

У дітей при вірусних інфекціях, зокрема інфекційному мононуклеозі, на шкірі може з'являтися рихла висипка. Нерідко клінічна картина "хвороби поцілунків" є такою, що лікар запідозрює бактеріальну інфекцію (наприклад, ангіну) і призначає амоксицилін (антибіотик), який у пацієнтів з інфекційним мононуклеозом може спровокувати появу характерної, дисемінованої висипки, яка виникає переважно на 7 – 10 день після прийому першої таблетки антибактеріального препарату.

До теми Яка небезпека підстерігає дітей у пісочниці

Як діагностують захворювання

Загальний аналіз крові покаже лейкоцитоз з переважанням лейкоцитів, серед яких будуть присутні т. зв. атипові лімфоцити (>10%). С-реактивний білок (білок гострої фази) зазвичай підвищений, але помірно. При збільшенні печінки збільшиться рівень ферментів печінки (АЛТ і АСТ).

У діагностиці інфекційного мононуклеозу допоможе визначення антитіл:

  • неспецифічних (гетерофільних) IgM, які можна виявити за допомогою латекс-тестів (тесту Пола-Банелла-Девідсона, експрес-тесту на мононуклеоз або тесту Monospot). У дітей віком до трьох років або ж на ранніх стадіях захворювання у пацієнтів з системним червоним вовчаком, лімфомами або деякими патологіями травного тракту ці тести можуть давати хибно негативні або хибно позитивні результати. Крім того, необхідно врахувати, що при інфікуванні вірусом Епштейн-Барра ці тести можуть ще довго показувати хибно позитивний результат;
  • специфічних, спрямованих проти специфічних вірусних антигенів (капсидного антигену VCA, раннього антигену EA та ядерного антигену EBNA).

Як лікують інфекційний мононуклеоз

Лікування – симптоматичне. При гарячці призначають жарознижуючі засоби (ібупрофен, парацетамол). При болю у горлі, крім пероральних знеболюючих препаратів, ефект виявляють препарати місцевої дії у вигляді аерозолю (на основі бензидаміну або лідокаїну), а також засоби для полоскань (диклофенак, настій зі шавлії). Важливо забезпечити організм достатньою кількістю рідини.

Які ускладнення можуть виникнути

Ускладнення інфекційного мононуклеозу, на щастя, виникають доволі рідко. Це:

  • гематома або розрив селезінки;
  • бактеріальні суперінфекції;
  • паратонзилярний абсцес (запалення клітковини довкола мигдаликів);
  • тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів);
  • аутоімунна гемолітична анемія;
  • ураження печінки;
  • запалення головного мозку, яєчок, серця тощо.

Перенесений мононуклеоз у дитини не є показанням до перенесення дати запланованої вакцинації або ізоляції дитини, попри те, що вона може продовжувати виділяти вірус. А от людям зі зниженим імунітетом (особливо тим, які проходять імуносупресивну терапію) слід уникати контактів з хворими – і дітьми, й дорослими.