Нутриціологиня Ольга Дорош розповіла цікаві факти про рибу у своєму інстаграмі. Про користь і шкоду тунця читайте у нашому матеріалі.

Цікаво знати Безсоння, набряки, хронічна втома: як глисти виснажують наш організм

Чи безпечно вживати тунець

Чому у рибі є ртуть

Ртуть є всюди: у ґрунті, повітрі, воді та продуктах. Зокрема морська вода також містить у своєму складі низькі концентрації ртуті, і її активно поглинають водорості. Саме із зелених водних рослин ртуть потрапляє у меншу рибу, яка ними харчується. Великі хижаки отримують дозу ртуті з малих рибин, яких поїдають.


Риба отримує ртуть з морської води / Фото Unsplash

Невеликий вміст ртуті не завдасть шкоди організму людини, проте велика кількість може викликати отруєння та негативно вплинути на нервову, травну, імунну системи, легені та нирки.

Скільки ртуті містить тунець

Вміст ртуті у рибі залежить від виду та розміру. Загалом більші види, зокрема великоокий та альбакор, мають вищу концентрацію ртуті, дрібніші – меншу кількість.⁣ Найбільш небезпечним є великий тунець, який зазвичай не використовують у консервах, а реалізовують лише як філе. Від цього виду краще взагалі відмовитись.

Попри це, тунець є безпечним як консервований, так і у свіжому вигляді. До того ж для виготовлення консерв зазвичай обирають молоду рибу, у якій менше ртуті.

Як тижнева норма тунця


Скільки можна вживати тунця на тиждень / Фото Pixabay

Загалом дорослі можуть без остраху вживати 300 грамів тунця щотижня. Якщо йдеться про альбакор чи великий тунець, то варто обмежити вживання до 113 грамів.⁣ Вагітним та жінкам на ГВ також варто зменшити кількість споживання всіх видів до 113 грамів. Тижнева норма для дітей значно нижча: від 1 до 4 років – до 75 грамів, а 5 – 11 років – до 150 грамів.

До теми Як вода впливає на сон: дослідження

Який тунець краще обрати

Міністерство сільського господарства США повідомляє, що пів склянки консервованого в олії тунця містить 145 ккал, у той час, як тунець у воді має лише 66 ккал. До того ж тунець у воді містить більше корисних кислот омега-3, які сприяють зниженню ризиків серцевих захворювань.