У природній формі лимонна кислота міститься в лимонах, апельсинах, грейпфрутах і лаймах. Саме з натурального продукту вона й була виділена у 1784 році. Проте це далеко не та сама форма лимонної кислоти, яка використовується сьогодні.

Корисно Яка небезпека підстерігає дітей у пісочниці

Історія добавки

Компанія Pfizer почала виробляти лимонну кислоту в промислових масштабах в 1919 році в результаті мікробного процесу з використанням мутагенного штаму Aspergillus niger, також відомого як чорна цвіль. Нинішній процес створення лимонної кислоти охоплює біосинтез цукру або цукристих речовин (найчастіше з ГМО кукурудзи) промисловими штамами цвілевих грибів Aspergillus niger (чорна цвіль), яка потім ферментує, утворюючи виготовлену лимонну кислоту.

В чому небезпека лимонної кислоти

З огляду на термотолерантність A. niger, існує ймовірність, що побічні продукти залишаться в кінцевому продукті / Фото Pexels

Aspergillus niger пов'язаний з системними запальними процесами, включаючи дихальні, шлунково-кишкові, неврологічні і опорно-рухові апарати. Навіть при високій термічній обробці Aspergillus niger все ще може викликати запальну реакцію

Лимонна кислота міститься не тільки в харчових продуктах, але і додається в напої, фармацевтичні препарати, добавки, косметику, предмети особистої гігієни, засоби для чищення. Через таке активне використання, ризик впливу небезпечного компонента харчової добавки лише збільшується.

Цікаво й те, що у США лимонна кислота використовувалася до створення Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) і їй було надано статус GRAS (загальновизнаний безпечним), навіть попри те, що ніяких наукових випробувань на її довгострокове споживання людьми ніколи не проводилося.

Тому так важливо не лише читати етикетки, але й розуміти, що приховують назви, які там зазначені. Навіть якщо мова йде про такий невинний, здавалося б, компонент, як знайома усім лимонна кислота.