Якщо у вас діагностували хворобу Крона, у вас є всі шанси домогтися тривалої ремісії – періоду, коли захворювання "стишується" і якби не запис у медичній картці, ви би вже й не пригадали, що у вас є така проблема. Чому так відбувається і як потрапити до когорти "щасливців", ми також розповімо у цій статті.

Читайте також Чим небезпечна любов до суші та стейків із кров'ю

Чому виникає ця хвороба

Однозначної відповіді на це запитання вчені не можуть дати й досі. Припускають, що однією з основних причин є генетична схильність. Імунна система таких осіб під дією зовнішніх чинників активізується та вражає тканину травного тракту, чого у нормі, звісно, робити не повинна.

Хвороба Крона вражає тканини травного тракту / Фото kleo

Слизова оболонка кишечника починає нетипово реагувати на бактерії, які насправді жодної небезпеки для неї не становлять. Відтак, у патогенезі хвороби Крона медики виокремлюють 3 фактори:

  • генетичну схильність;
  • склад мікрофлори кишечника;
  • імунну відповідь його слизової.

Як ми уже згадували на початку статті, при хворобі Крона запалення може вражати будь-який відділ травного тракту – від ротової порожнини до заднього проходу, хоча зазвичай локалізується у тонкій та товстій кишці. А от стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку хвороба уражає рідко.

Загальні прояви хвороби Крона:

  • постійна слабкість;
  • підвищена температура тіла (понад +38°C);
  • втрата ваги.

Місцеві прояви, які залежать від стадії захворювання та локалізації запального процесу у шлунково-кишковому тракті:

  • при класичній формі хвороби, коли уражається нижній відділ тонкого кишечника – клубова кишка (у 40 50% пацієнтів з цим діагнозом), перебіг на початках є безсимптомним. Згодом хворий починає відчувати слабкість, втому і загальне нездужання. Іноді може скаржитися на запаморочення та проблеми з концентрацією уваги, а також задишку, яка з'являється під час фізичних навантажень (чого раніше не спостерігалося). Все це є результатом кисневого голодування тканин, зумовленого зниженням вмісту гемоглобіну у крові (анемії). Також може без видимої на те причини виникнути лихоманка. Проте найбільш типовими проявами є біль у животі і пронос. Деякі хворі можуть намацати ущільнення у правому нижньому квадраті живота.
  • при залученні у запальний процес тонкої кишки розвивається синдром мальабсорбції, симптомами якого є стеаторея (надлишок жиру у калі), анемія, гіпопротеїнемія (зниження вмісту загального білка у крові), гіповітаміноз (зі значним дефіцитом вітаміну В12) і порушення водно-електролітного балансу. З часом поживні речовини можуть взагалі перестати засвоюватися (за цю функцію в організмі і відповідає, власне, тонка кишка), що може призвести до смерті хворого;
  • при ураженні товстої кишки захворювання легко сплутати з виразковим колітом – хворий так само скаржиться на біль у животі і часті водянисті випорожнення;
  • коли запальний процес починається із заднього проходу, це проявиться "шишками", виразками, тріщинами слизової прямої кишки, абсцесами та перианальними свищами. Такі симптоми спостерігаються у 50 80% пацієнтів з ураженням товстої кишки і часто саме вони є першими ознаками хвороби.

Найчастіше проявами хвороби Крона є:

  • біль у животі (переважно неспецифічний, який пробуджує зі сну, у вигляді кольок або "удару кинджалом", який посилюється після їжі та випорожнення кишечника);
  • лихоманка невідомого походження;
  • втрата ваги;
  • анемія;
  • пронос різного ступеня важкості (стілець при цьому водянистий, з домішками слизу);
  • затримка росту (у дітей).

Ця недуга, на щастя, не є поширеною. За даними Всеукраїнської асоціації гастроентерологів, в Україні хворіє 13 800 осіб (точна кількість невідома, адже реєстр цих хворих не ведеться). Але хворіють переважно молоді люди (у третини недугу діагностують у віці до 21 року). Крім того, захворювання часто виявляють на пізніх стадіях.

Якщо у вас є обтяжений сімейний анамнез (запальні захворювання кишечника виявляли у найближчих родичів), будь-які тривожні "дзвіночки" слід розцінювати з усією серйозністю. Зверніться до свого сімейного лікаря, який скерує вас на обстеження.

До теми Черви бувають не лише дощові: як діти заражаються глистами, відпочиваючи в селі

Як діагностують захворювання

  • пацієнт описує лікарю свої скарги;
  • здає лабораторні аналізи (на С-реактивний білок і загальний аналіз крові);
  • проходить ендоскопічне обстеження (колоноскопію) з проведенням біопсії, що дозволяє підтвердити діагноз гістологічно ("золотий стандарт" діагностики хвороби Крона);
  • рентгенологічне дослідження кишечника з введенням контрастної речовини;
  • УЗД кишечника.

Як лікують

Лікування полягає в усуненні проявів у період загострення і запобіганні рецидивів, що вдається досягти завдяки гальмуванню неадекватної імунної відповіді (шляхом застосування протизапальних та імуносупресивних препаратів). Однак можна домогтися тривалої ремісії.

Найефективнішим методом профілактики є підтримуюча терапія / Фото Unsplash

Лікування є пожиттєвим – пацієнти повинні постійно перебувати під наглядом лікаря. Протипоказано самовільно припиняти прийом ліків, навіть якщо симптоми зникли. Підтримуюча терапія – найефективніший метод профілактики рецидивів. Ремісія може тривати багато років.

Звісно, лікування хвороби Крона супроводжується низкою побічних ефектів. Їх можна зменшити, якщо застосовувати ліки у вигляді супозиторіїв і клізм (якщо перебіг захворювання є легким). Базовими медикаментами є препарати 5-аміно-саліцилової кислоти, а також глюкокортикостероїди, які пацієнт приймає перорально (у вигляді таблеток) або ректально (вводить у вигляді свічок у пряму кишку). При важких формах недуги глюкокортикостероїди вводяться у вену.

Як харчуватися людям з цим діагнозом

Чітких доказів, що відповідна дієта відіграє значну роль у перебігу хвороби, немає, але як стверджують самі хворі, внісши деякі зміни у свій раціон, вони почуваються краще – зменшується біль у животі, діарея і нудота, уповільнюються темпи втрати ваги.

Деякі поспішають виключити з меню молоко і молочні продукти. Але якщо ви добре їх переносите, робити це не обов’язково. Важливо врахувати також важкість перебігу захворювання і наявність супутніх патологій.

Овочі та фрукти можуть посилювати діарею / Фото Unsplash

У період загострення пацієнтам призначають дієту з низьким вмістом клітковини або узагалі без неї, оскільки продукти, які містять харчові волокна, подразнюють слизову кишечника і можуть посилювати таким чином діарею:

  • цільнозерновий хліб;
  • бобові;
  • овочі (особливо капуста);
  • фрукти

Лікарі також рекомендують споживати пребіотики, які стимулюють ріст та активність захисної мікрофлори кишечника і пробіотики (препарати, які містять корисні бактерії).