Причин закладеності вух зазвичай 3:
- вода з рештками шампуню чи гелю для душу, які потрапили у вушну раковину під час того, як ми приймали душ чи ванну;
- перепади тиску, коли літак набирає чи знижує висоту;
- надлишок сірки, з якого формується сірчаний "корок".
Читайте також Пришвидшує загоєння ран та відновлює нюх: усе, що потрібно знати про цинк
Перші 2 причини усуваються самі по собі (у більшості випадків – за кілька хвилин). Третю – можна легко усунути самостійно.
Чому утворюється сірчаний "корок"
Чому утворюється сірчаний "корок" / Фото Unsplash
Вушну сірку продукують сірчані залози слухового проходу. Її головне завдання – захищати слуховий прохід від бруду, дрібних часток пилу, бактерій і вірусів, а також зволожувати слуховий прохід, запобігаючи розвитку запальних процесів у вусі. Але якщо вона продукується у великій кількості, якщо людина не правильно чистить вуха або не надто стежить за гігієною, зі сірки формується "згусток", який блокує слуховий прохід, що, відповідно, призводить до появи дискомфортних відчуттів та проблем зі слухом.
Що робити, щоб усунути сірчаний "корок"
Не намагайтеся видалити його за допомогою вушних паличок, оскільки є ризик, що ви зсунете "корок" до барабанної перетинки й таким чином пошкодите.
Спробуйте позбутися "корка", закрапавши у вухо воду кімнатної температури (можна з милом) або спеціальний засіб, який розм’якшить вушну сірку (у формі розчину чи спрею). Такі засоби продаються в аптеках і коштують приблизно 120 гривень.
Нахиліть голову вбік і закапайте кілька крапель у вухо (або кілька пшиків, якщо це – спрей). Обережно випряміть голову – розм’якшена сірка повинна витекти зі слухового проходу. Якщо "корки" турбують часто, у профілактичних цілях таку процедуру рекомендується проводити 2 рази на тиждень.
Замість води та аптечних крапель можна використати вазелінове масло або оливкову олію, які розм’якшать сірчані відкладення у вусі. Важливо лише, щоб вони не були холодними. Найкраще – щоб відповідали температурі тіла (приблизно +36°C). Попросіть допомоги у близьких, а самі – ляжте на бік. Через кілька хвилин підведіться – сірчаний "корок" розм’якшиться і самостійно вийде з вуха.
Попросіть допомоги у близьких, а самі – ляжте на бік / Фото Unsplash
Досвідчені пацієнти можуть порадити вам скористатися вушною свічкою – трубкою з бджолиного воску, яку вставляють у слуховий прохід і підпалюють. Цей засіб широко рекламується в інтернеті, як найлегший і найшвидший спосіб позбутися сірчаних "корків" у домашніх умовах. Однак лікарі до такої практики ставляться скептично. Така свічка не здатна ні "розплавити" затверділу вушну сірку, ні "всмоктати" її. Навпаки, є ризик зробити ще гірше – просунути "корок" вглиб слухового проходу, обпектися, збільшити закупорку вуха (внаслідок потрапляння розплавленого воску у слуховий прохід) і навіть порвати барабанну перетинку, а це вже загрожує повною втратою слуху.
Якщо закапування не допомагає, можна спробувати провести промивання вуха. Краще довірити це завдання досвідченому ЛОРу, проте можна й самому. Приготуйте шприц (без голки) об’ємом 20 або 30 мілілітрів. Наберіть у нього фізрозчин чи перекис водню і повільно введіть у слуховий прохід. Не тисніть на поршень. Процедуру необхідно провести максимально акуратно. Якщо відчуваєте біль, негайно припиніть промивання!
- синуситом (запаленням слизової оболонки навколоносових пазух бактеріального або вірусного походження);
- алергічним ринітом (через особливості анатомічної будови ЛОР-органів - носові порожнини з’єднані зі слуховим апаратом євстахієвою трубою. Ось чому закладеність носа може супроводжуватися закладеністю вуха);
- ушкодженням барабанної перетинки.
До цього симптому можуть приєднуватися й інші:
- шум та дзвін у вухах;
- відчуття розпирання;
- запаморочення;
- біль (нерідко – дуже сильний), гнійні виділення чи кровотечі з вуха;
- погіршення або втрата слуху.
Всім відомо, що найкращим лікуванням є профілактика. Отже, щоб надалі у вас не утворювалися сірчані "корки", почніть правильно чистити вуха. Можливо, для вас це буде відкриттям, але вушні палички для цих цілей не годяться. У повсякденній гігієні достатньо буде води із милом. Зовнішню частину вуха можна помити, наприклад, приймаючи душ, скерувавши струмінь теплої (але не гарячої!) води у вухо.
Для чого ж тоді придумали вушні палички? Для гігієни вушної раковини. Саме цього еластичного хрящика – всередину слухового аналізатора лізти ними не потрібно. Дочекайтеся, коли сірка почне виходити назовні і тільки після цього обережно приберіть її з поверхні хряща. Поспостерігайте за собою. Так ви будете знати, з якою періодичністю вам необхідно проводити гігієну вух.