Стрес, порушення сну, вагітність, неправильне харчування, стрес через локдаун, сидяча робота та низька активність – список факторів, які впливають на зміну ваги можна перераховувати довго. В когось буде щось одне. В інших – цілий комплекс.
Цікаво Безсоння, набряки, хронічна втома: як глисти виснажують наш організм
У житті бувають різні ситуації, які супроводжуються незначними змінами у вазі. Втрата та набір 2 – 3 кілограмів – це норма. Інша справа, коли ви набрали та досягли плато, без єдиного зсуву, а також, якщо продовжуєте різко добирати вагу.
Таке відбувається у багатьох. І проблема не тільки в спорті чи харчуванні. Вона комплексна й зазвичай є реакцією на кілька чинників.
Що таке комфортна вага
Комфортна вага не залежить від розмірів тіла / Фото Pexels
Комфортна вага – це той показник, який максимально знижує ймовірність захворювань. Для кожного з нас він різний. Як його дізнатися, якщо індекс маси тіла – неідеальний показник.
Насамперед доведеться з серйозністю та розумом підійти до зміни способу життя. Звісно ж, орієнтуючися на ту вагу, яка у вас була раніше (якщо у вас не було проблем зі здоров'ям та розладів харчової поведінки).
Які фактори можуть вплинути на набір ваги та що з цим робити
З віком змінюється метаболізм, відповідно – набирається вага. Ви можете важити так, як і у 18, можете добрати кілька кілограмів (обидві ситуації цілком нормальні), проте якщо цифри міняються різко – це сигнал про те, що варто переглянути свій спосіб життя та звички.
Те, що працювало у 18 не працюватиме у 28. Чим старшими ми стаємо, тим більше зусиль доведеться прикладати для підтримки себе у формі.
Якщо ви не розумієте інтуїтивно свого балансу між поступленням та витратами енергії, постежте за калоріями та рівнем фізичного навантаження, а також за своїм станом під час та після занять спортом.
Важливо вдосконалювати самопочуття, а не відмітку на вагах / Фото Pexels
Бодипозитив – це прекрасно. Але ось при низькій фізичній підготовці, низькій варіабельності серцевого ритму та сильній задишці, бодипозитив форматується в роботу над собою.
Лише дефіцит калорій – не гарант успіху. Підрахунок "вхідних" калорій не повинен зводитися до підрахунку кількості їжі. Потрібно також враховувати кількість енергії, яку людина засвоює. Кількість калорій в їжі зазвичай підраховується на основі стандартних таблиць, де кожному граму вуглеводів відповідає 4 калорії, кожному граму жиру – 9 калорій.
Ярлики на пачках продуктів позначають їх харчову цінність, як певну постійну величину. Наприклад, ви можете прочитати, що йогурт містить 137 калорій, а шматок хліба – 69. Однак існують дослідження, які показують, що все не так просто. Може бути, що йогурт містить 137 калорій для людини з "нормальною" вагою, але ця цифра збільшується до 140, якщо в людини інший набір кишечних мікробів. Так, здається, що різниця несуттєва, але якщо це відбувається на постійній основі – з часом все відіб'ється на вазі.
Виявляється, що бактерії працюють з вами, витягуючи енергію з їжі. Це означає, що і кількість калорій, які ви засвоюєте, визначає саме ваша мікробна спільнота, а не стандартна таблиця. Тож лише дефіциту калорій недостатньо. Важливо приділяти увагу якості їжі та тим факторам, які впливають на склад мікрофлори. А він якраз залежить від їжі, яку ми споживаємо.
Питання про "затрати калорій" теж достатньо складне. Потрібно зрозуміти собі як саме організм розподіляє енергію: відкладає її про запас чи відразу спалює. Щоб розібратися з цим, варто випробувати різні види навантажень, відслідковувати витривалість та збільшення м'язів.