Хвороба Крона: як виявити та лікувати
Хворобою Крона називають неспецифічне гранулематозне запалення шлунково-кишкового тракту (від ротової порожнини до заднього проходу). Захворювання – часто хронічне. Проявляється зазвичай діареєю, болем у животі і лихоманкою та може призводити до анемії і сильного виснаження організму. Дізнайтеся, як вчасно розпізнати симптоми цієї недуги та як правильно її лікувати.
Якщо у вас діагностували хворобу Крона, у вас є всі шанси домогтися тривалої ремісії – періоду, коли захворювання "стишується" і якби не запис у медичній картці, ви би вже й не пригадали, що у вас є така проблема. Чому так відбувається і як потрапити до когорти "щасливців", ми також розповімо у цій статті.
Читайте також Чим небезпечна любов до суші та стейків із кров'ю
Чому виникає ця хвороба
Однозначної відповіді на це запитання вчені не можуть дати й досі. Припускають, що однією з основних причин є генетична схильність. Імунна система таких осіб під дією зовнішніх чинників активізується та вражає тканину травного тракту, чого у нормі, звісно, робити не повинна.
Хвороба Крона вражає тканини травного тракту / Фото kleo
Слизова оболонка кишечника починає нетипово реагувати на бактерії, які насправді жодної небезпеки для неї не становлять. Відтак, у патогенезі хвороби Крона медики виокремлюють 3 фактори:
- генетичну схильність;
- склад мікрофлори кишечника;
- імунну відповідь його слизової.
Як ми уже згадували на початку статті, при хворобі Крона запалення може вражати будь-який відділ травного тракту – від ротової порожнини до заднього проходу, хоча зазвичай локалізується у тонкій та товстій кишці. А от стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку хвороба уражає рідко.
Загальні прояви хвороби Крона:
- постійна слабкість;
- підвищена температура тіла (понад +38°C);
- втрата ваги.
Місцеві прояви, які залежать від стадії захворювання та локалізації запального процесу у шлунково-кишковому тракті:
- при класичній формі хвороби, коли уражається нижній відділ тонкого кишечника – клубова кишка (у 40 – 50% пацієнтів з цим діагнозом), перебіг на початках є безсимптомним. Згодом хворий починає відчувати слабкість, втому і загальне нездужання. Іноді може скаржитися на запаморочення та проблеми з концентрацією уваги, а також задишку, яка з'являється під час фізичних навантажень (чого раніше не спостерігалося). Все це є результатом кисневого голодування тканин, зумовленого зниженням вмісту гемоглобіну у крові (анемії). Також може без видимої на те причини виникнути лихоманка. Проте найбільш типовими проявами є біль у животі і пронос. Деякі хворі можуть намацати ущільнення у правому нижньому квадраті живота.
- при залученні у запальний процес тонкої кишки розвивається синдром мальабсорбції, симптомами якого є стеаторея (надлишок жиру у калі), анемія, гіпопротеїнемія (зниження вмісту загального білка у крові), гіповітаміноз (зі значним дефіцитом вітаміну В12) і порушення водно-електролітного балансу. З часом поживні речовини можуть взагалі перестати засвоюватися (за цю функцію в організмі і відповідає, власне, тонка кишка), що може призвести до смерті хворого;
- при ураженні товстої кишки захворювання легко сплутати з виразковим колітом – хворий так само скаржиться на біль у животі і часті водянисті випорожнення;
- коли запальний процес починається із заднього проходу, це проявиться "шишками", виразками, тріщинами слизової прямої кишки, абсцесами та перианальними свищами. Такі симптоми спостерігаються у 50 – 80% пацієнтів з ураженням товстої кишки і часто саме вони є першими ознаками хвороби.
Найчастіше проявами хвороби Крона є:
- біль у животі (переважно неспецифічний, який пробуджує зі сну, у вигляді кольок або "удару кинджалом", який посилюється після їжі та випорожнення кишечника);
- лихоманка невідомого походження;
- втрата ваги;
- анемія;
- пронос різного ступеня важкості (стілець при цьому водянистий, з домішками слизу);
- затримка росту (у дітей).
Ця недуга, на щастя, не є поширеною. За даними Всеукраїнської асоціації гастроентерологів, в Україні хворіє 13 800 осіб (точна кількість невідома, адже реєстр цих хворих не ведеться). Але хворіють переважно молоді люди (у третини недугу діагностують у віці до 21 року). Крім того, захворювання часто виявляють на пізніх стадіях.
Це відбувається як через нехтування проявів самим пацієнтом, так і неправильну діагностику, оскільки симптоми хвороби Крона є неспецифічними та мало вираженими, що "присипляє" пильність як хворого, так і лікаря.Якщо у вас є обтяжений сімейний анамнез (запальні захворювання кишечника виявляли у найближчих родичів), будь-які тривожні "дзвіночки" слід розцінювати з усією серйозністю. Зверніться до свого сімейного лікаря, який скерує вас на обстеження.
До теми Черви бувають не лише дощові: як діти заражаються глистами, відпочиваючи в селі
Як діагностують захворювання
- пацієнт описує лікарю свої скарги;
- здає лабораторні аналізи (на С-реактивний білок і загальний аналіз крові);
- проходить ендоскопічне обстеження (колоноскопію) з проведенням біопсії, що дозволяє підтвердити діагноз гістологічно ("золотий стандарт" діагностики хвороби Крона);
- рентгенологічне дослідження кишечника з введенням контрастної речовини;
- УЗД кишечника.
Як лікують
Лікування полягає в усуненні проявів у період загострення і запобіганні рецидивів, що вдається досягти завдяки гальмуванню неадекватної імунної відповіді (шляхом застосування протизапальних та імуносупресивних препаратів). Однак можна домогтися тривалої ремісії.
Найефективнішим методом профілактики є підтримуюча терапія / Фото Unsplash
Лікування є пожиттєвим – пацієнти повинні постійно перебувати під наглядом лікаря. Протипоказано самовільно припиняти прийом ліків, навіть якщо симптоми зникли. Підтримуюча терапія – найефективніший метод профілактики рецидивів. Ремісія може тривати багато років.
Звісно, лікування хвороби Крона супроводжується низкою побічних ефектів. Їх можна зменшити, якщо застосовувати ліки у вигляді супозиторіїв і клізм (якщо перебіг захворювання є легким). Базовими медикаментами є препарати 5-аміно-саліцилової кислоти, а також глюкокортикостероїди, які пацієнт приймає перорально (у вигляді таблеток) або ректально (вводить у вигляді свічок у пряму кишку). При важких формах недуги глюкокортикостероїди вводяться у вену.
У деяких пацієнтів захворювання має агресивний перебіг – утворюються абсцеси, свищі, стриктури. Може виникати таке ускладнення як кишкова непрохідність. У таких випадках проводиться оперативне втручання. Можливість хірургічного лікування лікарі розглядають і тоді, коли є підозра на онкологію.Як харчуватися людям з цим діагнозом
Чітких доказів, що відповідна дієта відіграє значну роль у перебігу хвороби, немає, але як стверджують самі хворі, внісши деякі зміни у свій раціон, вони почуваються краще – зменшується біль у животі, діарея і нудота, уповільнюються темпи втрати ваги.
Загалом рекомендація щодо харчування є універсальною для всіх без винятку хворих – їсти треба здорову їжу (не фаст-фуд, не смажене й не копчене, не надто гостре). Пацієнти мусять передусім орієнтуватися на власне самопочуття, адже кожна людина по-різному реагує на ті чи інші харчі.Деякі поспішають виключити з меню молоко і молочні продукти. Але якщо ви добре їх переносите, робити це не обов’язково. Важливо врахувати також важкість перебігу захворювання і наявність супутніх патологій.
Овочі та фрукти можуть посилювати діарею / Фото Unsplash
У період загострення пацієнтам призначають дієту з низьким вмістом клітковини або узагалі без неї, оскільки продукти, які містять харчові волокна, подразнюють слизову кишечника і можуть посилювати таким чином діарею:
- цільнозерновий хліб;
- бобові;
- овочі (особливо капуста);
- фрукти
Лікарі також рекомендують споживати пребіотики, які стимулюють ріст та активність захисної мікрофлори кишечника і пробіотики (препарати, які містять корисні бактерії).