Чим небезпечна любов до суші та стейків із кров'ю
Усі ми обожнюємо рідну українську кухню з її варениками, борщем та пампухами, але часом так кортить поласувати стравами з чужоземних кухонь... До гастрономічних дослідів спонукають і величезна мережа закладів громадського харчування, і численна армія кулінарних блогерів, які "на пальцях" можуть пояснити, що, як і з чого приготувати.
Хтось уподобав японське суші, у якому нейтральний смак вареного рису чарівно поєднується з легким димчастим присмаком водоростей норі, пекучістю васабі та багатою смаковою палітрою інших інгредієнтів: морепродуктів або морської риби, яку часто додають до суші в сирому вигляді.
До теми Черви бувають не лише дощові: як діти заражаються глистами, відпочиваючи в селі
Хтось полюбляє стейки rare: великі шматки свіжої яловичини, свинини чи баранини, просмажені так, що скоринка в них – рум'яна, а середина – напівпросмажена, тож при нарізанні з м'яса виділяється кров.
Є серед нас і екстремали, що їдять тартар. Ні, не соус із варених яєчних жовтків, а справжній тартар зі свіжої молодої яловичини. Сире м'ясо січуть ножем, змішують із прянощами та маринадом і... відразу подають разом із сирим жовтком.
Мета таких дегустацій – не так утамувати голод, як полоскотати смакові рецептори. Проте будь-яка екзотична страва, приготована вдома, подана в гостях чи в ресторані, дається взнаки. Печія, підвищене газоутворення, нудота, відрижка, діарея чи, навпаки, закреп – звичні наслідки гастрономічних експериментів.
У здорової людини органи травної системи працюють злагоджено, єдиною командою. Проте іноді щось може піти "не так". Бо "харчі були не першої свіжості". Бо "їжа була надто гостра". Бо "шлунок не звик до такої екзотики". Бо "кухар не помив як слід рук або тарілки".
А якщо йдеться про наїдки із сирою рибою чи м'ясом, то до всього перерахованого додається ще одне небезпечне випробування для організму. Це – глисти.
Їх існує сила-силенна, і передаються вони різними шляхами:
- від інших людей;
- при контакті з тваринами;
- під час роботи на городі чи в саду (через заражений личинками гельмінтів ґрунт);
- із брудними руками;
- із немитими овочами та фруктами.
Через м’ясо найчастіше можна підхопити трихінельоз, теніоз та теніаринхоз. Через рибу – анізакидоз, опісторхоз і дифілоботріоз. Погодьтеся, ці медичні терміни звучать не так апетитно, як "суші", "стейк" і "тартар"...
Личинки трихінел осідають у м’язових волокнах. Довкола паразитів утворюються капсули, що захищають їх від атак імунної системи господаря. За наступні 2 роки капсули тверднуть, а личинки трихінели лишаються життєздатними не один рік!
Теніоз викликає свинячий ціп'як – стрічкоподібний гельмінт, який сягає 4 метрів у довжину. А от теніаринхоз спричиняє інший ціп'як – бичачий, або воловий. Цей "красень" може бути аж 10 метрів завдовжки!
"Резервуарами" анізакід є 165 видів риб, а також кальмари та каракатиці. Ці глисти – "мінікопії" аскарид. От тільки аскариди виростають до 25 – 45 сантиметрів, а анізакіди – до 4 – 6. На перший погляд, ці глисти здаються не такими вже й страшними, поки не уявиш, як вони копошаться у стінках шлунка та верхніх відділах тонкого кишечника, прогризаючи слизову. При анізакідозі некроз і перфорація стінок цих органів – не така вже й рідкість.
Ускладненнями опісторхозу є цироз печінки та холангіокарцинома – злоякісна пухлина, що виростає з епітелію жовчних шляхів.
Стьожки (збудники дифілоботріозу), завдовжки до 10 метрів, відбирають у господаря вітамін В12 та фолієву кислоту, спричиняючи важку анемію.
Як запобігти інфікуванню глистами
Загальна порада, яку дають паразитологи: відмовтеся від споживання м'яса та риби, що не пройшли достатньої термічної обробки. Чи означає це, що про кулінарні експерименти доведеться забути? Аж ніяк!
Ось кілька порад, як насолоджуватися гастрономічним різноманіттям без ризику для здоров'я:
- Замовляйте страви із сирих чи напівсирих м'яса та риби лише в закладах, які завоювали довіру клієнтів. Пошукайте в інтернеті відгуки про той чи інший ресторан, суші-бар тощо. Роздивіться, чи тут чисто. Можете почати з убиральні. (Ви ж ніколи не сідаєте до столу, не помивши перед тим рук із милом?) Зверніть увагу, чи немає на столі крихт, наскільки чисті посуд та вбрання офіціантів, які вас обслуговують.
- Готуючи вдома, неухильно дотримуйтеся рецепта. Інгредієнти для страв купуйте в надійних торговельних точках. Не ведіться на дешевизну: це не той випадок, коли можна економити на продуктах.
- Нарізаючи сире м'ясо чи рибу, уважно придивіться, чи немає в м’язовій тканині личинок паразитів. Вони – крихітні, але якщо постаратися, то їх можна розгледіти й неозброєним оком.
- Для нарізання м'яса та риби мають бути окремі дошки та ножі. На них не можна різати інші продукти. Також їх забороняється використовувати як взаємозамінний інвентар: порубали шмат яловичини, а тепер нарізаєте скумбрію. У холодильнику сирі м'ясо та рибу зберігайте окремо від інших продуктів та одне від одного.
- Після використання вимийте інвентар теплою мильною водою, після чого витріть насухо. Зробіть це, щойно закінчите роботу. Обов'язково після цього помийте руки з милом. На кухні бажано користуватися паперовими рушниками.
- Періодично приймайте Ворміл Фіто. Це – найнадійніший спосіб профілактики глистяної інвазії й найбезпечніший.
До складу засобу входить 16 лікарських рослин, які справляють глистогінний ефект (не дають личинкам паразитів перетворитися на дорослих, здатних до розмноження особин), а також стимулюють моторику кишечника, покращують апетит, сприяють відтоку жовчі та виведенню газів і відновленню функції печінки.
Якщо халепи уникнути не вдалося й ви таки заразилися гельмінтами, Ворміл Фіто зменшить інтоксикацію організму й допоможе відновитися пошкодженій слизовій кишечника.